Стрижено! Стрижено!

     Їхав чоловік з жінкою полем. Було це літом, саме о тій порі, як на полі так хороше, так весело та любо, що й додому не хочеться. їхали вони доріжкою поміж пашнею. Кобила тюпає собі помаленьку, а лоша попереду - вскубне трохи травиці, зробить вибрика та й далі. Дивиться чоловік - хтось на ниві ячмінь покосив.
- Дивись, - каже, - жінко, вже й ячмінь покошено.
А жінка каже:
- Стрижено.
Були вони в кума в гостях, так ще там жінка чогось розприндилась. Чоловік подивився на неї та й каже:
- Оп'ять?
А вона скопила писок та й одвітує:
- Оп'ять.
- Жінко, - став він ізнов казати, - мовчи, коли хоч!..
- Чого я буду мовчати?
- А чого ж ти перечиш: стрижено, коли воно кошено!
А вона ізнов:
- Ні, стрижено!
- Ой, та будеш бита, кажуть тобі: кошено!
- Стрижено!
Чоловік зупинив кобилу. Зліз він з воза та  й питає, держачи батіг на готові:
- Чи кошено?
- Стрижено!
- Злізь з воза! - гримнув на неї чоловік.
А вона:
- Не злізу!
- Геть з воза, кажуть тобі!
- Не злізу я з воза... Чого я злізатиму?
- Злазь, тоді побачимо, чи кошено!
А вона ізнов:
- Стрижено!
- Брешеш, кошено! - закричав чоловік та й почав її чустрить батогом. Чустрить та приговорює:
- Кажуть тобі: кошено! Кажуть тобі: кошено!
Бісова баба аж пищить під батогом та знай своє грає:
- Стрижено! Стрижено!
Кобила, почувши, як чоловік трактує батогом свою жінку, стала комизиться, трохи воза не перекинула; побігла б, так хазяїн в одній руці віжки держить.
Бачить чоловік, що з цього дива не буде пива, сів на віз та й поїхали далі.
- Ось постривай, - каже, - приїдемо до господи, буде в мене кошено!
- Стрижено!
- Буде й кошено!
- Стрижено!
- Постривай! Постривай! Буде й кошено!
Приїхали додому. Став питать чоловік жінку:
- Чи кошено?
А вона ізнов:
- Стрижено!
Піймав він її за космаки та й потаскав до комори.
- Кажи, чи кошено?
- Стрижено!
- Ось постой же! - каже їй чоловік. - Я тебе, проклятущу бабу, втоплю! - та й потяг її до річки. А річка була недалечко, зараз на городі.
Привів до берега, питає:
- Кажи, що кошено, бо втоплю!
А вона:
- Стрижено!
Він її шубовсть у воду!.. Подержав трохи у воді, витіг, питає:
- А що, чи й тепер стрижено?
- Стрижено!
Він її ізнов у воду... От-от пропаде дурна баба... аж бульбашки стала пускати, а ще таки підняла з води руку та й стала виробляти пальцями так,  наче кравець ножицями ріже, цебто: стрижено, стрижено!
Бачить чоловік, що не здолати завзятої баби, витіг її з води та й плюнув.