Одного разу взявся заєць про те думати, що ніхто його не боїться, що ніхто від нього не втіка, а сам він од усіх тікає: і од ведмедя, і од вовка, і од лисиці, і од орла, і од чоловіка - од усіх. Та зажурився тяжко і каже: "Що за життя таке у мене? Не можу більше так! От піду та втоплюся!" Та й побіг, та біжить, біжить, не озираючись. Прибігає над воду, тільки хотів топитися, а жаби на березі сиділи та "хлюп", "хлюп" у річку!.. Зрадів тоді заєць та й каже собі: "Ні, не буду топитися: є таке, що й мене боїться!"
Немає коментарів:
Дописати коментар