Як півник до моря по воду ходив

     Були собі дід та баба, а у них курочка ряба ти півничок. От побігли вони раз на смітник та й знайшли по зерняті. Півничок же своє ковтнув, а курочка вдавилась, лежить і не дише, крильцями не колише.
Пішов півник до моря води прохати:
- Море, море, дай води!
- Нащо води?
- Турі вода; там і Турька лежить
   І не дише уже,
   Крильцями, ніжками
   Не колише уже!
- Піди до вола, хай ріг дасть.
Пішов він до вола:
- Воле, воле, дай ріг!
- Нащо роги?
- Морю роги; море мені води дасть.
- Нащо вода?

- Турі вода; там і Турька лежить
   І не дише уже,
   Крильцями, ніжками
   Не колише уже!
- Піди до дуба, хай жолудь дасть.
Пішов він до дуба:
- Дубе, дубе, дай жолудь!
- Нащо жолудь?
- Волу жолудь; він мені ріг дасть.
- Нащо роги?

- Морю роги; море мені води дасть.
- Нащо вода?

- Турі вода; там і Турька лежить
   І не дише уже,
   Крильцями, ніжками
   Не колише уже!
- Піди до липи, хай лист дасть.
Пішов він до липи:
- Липо, липо, дай лист!
- Нащо лист?
- Дубу лист; дуб мені жолудь дасть.

- Нащо жолудь?
- Волу жолудь; він мені ріг дасть.
- Нащо роги?

- Морю роги; море мені води дасть.
- Нащо вода?

- Турі вода; там і Турька лежить
   І не дише уже,
   Крильцями, ніжками
   Не колише уже!
- Піди до дівок, хай сплетуть мені вінок.
Пішов до дівок:
- Дівки, дівки, сплетіть вінки!
- Нащо вінки?
- Липі вінки; липа мені лист дасть.

- Нащо лист?
- Дубу лист; дуб мені жолудь дасть.

- Нащо жолудь?
- Волу жолудь; він мені ріг дасть.
- Нащо роги?

- Морю роги; море мені води дасть.
- Нащо вода?

- Турі вода; там і Турька лежить
   І не дише уже,
   Крильцями, ніжками
   Не колише уже!
Сплели дівки йому вінок; поніс він липі, липа лист дала; поніс лист до дуба, дуб жолудь дав; поніс жолудь до вола, віл ріг дав; поніс роги до моря, море води дало. Набрав півничок водиці, та поки приніс, аж курочку вже і черви сточили.