- Дружино, серденько, що ж ти не прядеш?
- У мене немає кужіля, щоб прясти, - відповідає та. - Піди краще до лісу, зрубай дерево та зроби мені кужілочку, то стану я прясти!
Чоловік узяв сокиру і пішов до лісу. Жінка йому сказала, де і яке дерево зрубати, сама ж по іншій дорозі побігла, знайшла пусте дупло поряд з тим деревом і сіла в нього.
Чоловік приходить, починає рубати дерево, а вона з дупла і каже:
- Чоловіче, не роби кужілочку: дружина помре!
Жаль чоловіку, що дружина помре, він і не став робити кужіль. А та жінка вперед його встигла прибігти додому і лягла на піч. Він приходить.
- Чоловіче любий, що ж ти кужіля не зробив?
- Так і так, - і розповів її, що почув біля дерева.
- То-то й річ! - каже дружина.
Тільки от через деякий час чоловікові набридло ходити голому і він знову пішов кужіля робити. А вона знову прибігла до дерева іншою дорогою і те ж саме прокричала. Так він і цього разу не зробив кужіль.
І втретє те саме. Але в четвертий раз він узяв та й зрубав дерево.
- Нехай, - каже, - дружина помре, а зроблю цей кужіль!
Зробив, приносить додому, а дружина раніше його додому прибігла і лягла на печі. Чоловік і каже:
- Ось тобі, дружино, кужілочка!
Ось бере вона льон - і сідає прясти; напряла нитку, іншу, а третю почала прясти - і стала у неї рука опускатися, а потім і сама повалилася. Впала і захрипіла - почала вмирати. Чоловік та вже здогадався, що вона притворюється і каже:
- Дружино, не вмирай! Чекай но, я тебе воскрешу!
А вона йому нічого не відповідає - тільки ледве дихає.
- Дружино моя кохана, а чи справді ти помираєш? - питає він.
А тоді як взяв чоловік батіг - як вона схопиться та утікати. Куди і лінь поділася! І стали вони добре жити з тих пір.
Рекомендуємо прочитати:
Піп на казанні
Про дідову дочку і бабину дочку
Стрижено! Стрижено!
Немає коментарів:
Дописати коментар