- Є у мене дочка-красуня, та вже ж і заміж її віддавати пора. Так от: хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстень, тому оддам половину царства і дочку заміж оддам за нього.
Як цар проказав оце все, то люди стояли собі тишком, мовчали, от тільки один чоловік і обізвавсь до царя:
- Я доберусь до вашої дочки, і перстень з неї зніму.
А цар йому в отвіт:
- Так підійди ж сюди, чоловіче, поговоримо!
Тоді той чоловік пішов до царя, а людям іншим цар сказав:
От поросходилися вже люди, а того одного чоловіка цар повів у свою світлицю та й каже там йому:
- Якщо ти знайдеш мою дочку через місяць, так оддам її за тебе і половину царства тобі оддам, а якщо не знайдеш через місяць, так голову тобі зніму.
Вийшов той чоловік від царя, сів та й думає собі, як то в палац тишком пробратися та й відшукати ту царівну. Думав, думав, а тоді й пішов від палацу туди, де годинники роблять.
Знайшов там майстра та й просить його:
- А зроби мені, майстру, такий годинник, як у тій казці: щоб я у ньому сидів, а як година буде часу, так щоб грала у ньому музика, щоб там танцювало в годиннику. Так коли зробиш все це - нікому не продавай, тільки цареві. А як продаси його цареві, так скажи йому, щоб він нікому не віз поправляти, як зіпсується, тільки тобі одному.
От тоді майстер і зробив годинник, як йому було сказано, а чоловік той сів у годинник в середину та й сидить там.
Коли ось їде цар. Як побачив він тей годинник, то каже майстру, що його зробив:
- Продай, чоловіче добрий, мені цей годинник!
А майстер відповідає:
- Купіть!
А цар каже:
- Що ж тобі за нього?
- Сто рублів.
- По рукам! Тримай свої сто рублів.
Майстер узяв гроші, а цар узяв годинник та й повіз у палац. Як привіз, то поставив його у своїй світлиці.
А дочку цар свою заховав в потаємну кімнату, і ніхто до неї не ходив, окрім старої служки.
Як почула та царівна, що батько годинник новий купив, а у ньому і музика грає і танцюють, то й попросила в нього той годинник, щоб її розважав одну. Цар і віддав його.
Як прийшла ніч, то царівна та скинула перстень і поклала його коло вікна, а сама лягла спати. Виліз вже той чоловік із годинника, забрав перстень, і знову вліз у годинник та й сидить там.
Як встала царівна, так і ахнула, що немає персня, та ще й годинник зіпсувався. Пішла до батька та й жаліється йому, що так і так.
Цар взяв та й повіз той годинник поправляти до майстра, у якого придбав.
Цар взяв та й повіз той годинник поправляти до майстра, у якого придбав.
Як привезли, то той чоловік, що був у годиннику, виліз із нього та й пішов до царя. Як прийшов то й каже:
- Уже знайшов твою дочку і перстень зняв.
Тоді той цар оддав за нього царівну і ще й половину царства. То так і живуть тепер.
Схожі казки:
Немає коментарів:
Дописати коментар