Раз на річці лев з щукою розмовляв, а чоловік стояв неподалік та слухав.
Тільки щука побачила чоловіка, зараз же пішла у воду.
Лев її після запитує:
- Чого ти пішла в воду?
- Чоловіка побачила, - відповідає та.
- Ну так що ж, що побачила? - здивувався лев.
- Та він хитрий.
- Що ж то чоловік за звір такий? - Запитує лев. - Подай мені його, я його з'їм.
Пішов тоді лев чоловіка шукати. Йде назустріч хлопчик.
- Ти чоловік?
- Ні, я ще не чоловік. Я хлопчик. Ще до чоловіка мені довго-то!
Лев його не зачепив, пройшов мимо. Йде назустріч дід старий.
- Ти чоловік?
- Ні , пане лев! Який я тепер чоловік! Був колись чоловіком...
І цього лев не зачепив.
- Що за дивина! Не знайдеш чоловіка ніде!
Йшов, йшов лев, зустрів солдата з рушницею і з шаблею.
- Ти чоловік?
- Хм, так, я чоловік.
- Ну, тоді я тебе з'їм!
- А ти постривай, - каже йому солдат. - Відійди від мене, а я сам тобі в пащу кинуся. Роззяв тільки рота ширше!
Лев відійшов, роззявив пащу. Солдат намітився та як бабахне з рушниці ! Потім підбіг та шаблею вухо у лева відсік. Лев - тікати.
Прибігає до річки. Випливає щука, запитує:
- Ну що, бачив чоловіка?
- Ох кумонько, - каже лев, - хитрий чоловік! Відразу - то я його не знайшов: то говорить, що був чоловіком, то каже, що ще буде ним, а як знайшов чоловіка - так я і не зрадів. Він мені звелів відійти та розкрити пащу, потім як плюне мені в пащу, і зараз ще пече, а потім як висуне язика, та вухо мені й злизав!
- От-от, я ж тобі казала, що хитрий чоловік...
Ми також рекомендуємо прочитати:
Лисичка, тиковка, скрипка та капкан
Вовк та чоловік
Лисиця та Журавель
Немає коментарів:
Дописати коментар